Stand Up 2022 Вадим Дзюнько - 11 хвилин стендап-комедії.

Це чудова розшифровка монологу Вадима Дзьонька!

У минулих повідомленнях ви надсилали інший стендап (Андрія Берешка), а це вже геть інший виступ іншого коміка — з жартами про маршрутку, пісюн на вікні, музику для ходьби/сексу, Тіндер та ґудзики, «спілкування» колеги з дівчиною, маму, яка розказує про «малого сьомого року», та батю з дідом!

Оскільки тут 4 800 символів, цей текст уже вкладається в ліміт до 10 000 символів!

Я відредагував його, зробив зручну та читабельну структуру стендапу з розділами, зберігши весь авторський текст, стиль і гумор:

Вадим Дзьонько — Стендап | «Громадський транспорт, музика і сім'я»

Слухайте, буду говорити про те, що я можу собі дозволити — про громадський транспорт. Я просто ніхуя не сказав уже. Реально, можу собі дозволити громадський транспорт.

1. Маршрутний біг та пісюн на вікні

Знаєте, буває така ситуація, коли ти бачиш здалеку, що їде твоя маршрутка, та, яка тобі підходить. Ти починаєш до неї дуже сильно бігти, спішити. Деколи на червоний колір перебігаєш.

Тут тримаєш, щоб гаманець ніде не випав. Тут телефон, голову задираєш, щоб очки, блять, не злетіли. Біжиш на маршрутку, одягаєш маску, даєш 10 гривень.

Думаєш: «Хууу, встиг!». І та маршрутка ще 15 хвилин стоїть, блять! Ти думаєш: «Так, нахрена я біг?». Мені цікаво, що в цій ситуації думає водій маршрутки. Він же знає, скільки він буде стояти, так? Він, напевно, дивиться в дзеркало, такий: «Ти глянь, біжить в мою маршрутку. Та якщо він так бігає, то нахуя йому моя маршрутка?».

Буває цікавість ситуації. Я якось зайшов, бачу: в маршрутці сидить жінка біля запотівшого вікна. А на вікні був намальований пісюн, так? І фактично тут жінка просто сидить біля пісюна. Вона його не витирає. Більше того, вона дивиться в пісюн — щоб не проїбати зупинку.

Я найбільше переживав, щоб вона, ну, не заснула. Ну, це вже взагалі перебор був би, так? Я їй хотів сказати, ну, там: «Прошу, пані, біля вас пісюн, так?». Ну, але мужик збоку обидівся б. Я вирішив так трошки впустити цю ситуацію. Взяв навушники, повернувся собі в інший бік. Думаю: «Хуй з цією жінкою, так?».

2. Музичні навушники на всі випадки життя

Люблю дуже музику в навушниках слухати. Музика – це взагалі для мене все. Я без навушників з хати не виходжу, реально. Я якось вийшов без телефона. Думаю: «Заєбісь, хоч навушники взяв!».

У мене є музика для всього, абсолютно для всього:

• Музика для ходьби: Ну, оскільки я поправився, це переважно повільна музика така: «Акуратно, не спіши».
• Музика для сексу: Сексу нема, музика є.

Я стараюся все робити під музику. Якщо в музиці нема активного моменту, довгий вступ, то я стараюсь сидіти без трусів, нічого не робити. Буває таке, що я займаюся сексом, різко встаю, дівчина каже: «Що таке?». Кажу: «Чекай, зараз соло. Зараз самесенький!».

• Музика після сексу: Це Гайтана «Найди». Ну, бо важко втримати людину, як-не-як година прийшла, в неї ще є клієнти. Я чужу роботу поважаю.
• Музика для сну: Знаєте, оце дзюрчання води. Я реально включив у себе музику для сну і пів ночі не спав, бо з дзюрчання бігав. Якось під час сексу переплутав музику... До обіду спали! Ніхто, ніякого сексу не було. Я спав, вона спала, а я дзюрчати бігав.

3. «Спілкування» колеги та пригоди в Тіндері

У мене є колега, який створив страшну річ. Він потрахався з дівчиною, яка мені дуже подобалась. Але він це завуалював, він мені не признався. Він мені сказав: «Слухай, я там з Анею почав спілкуватися». Я кажу: «Нічого, нормально. Спілкуйся, нема проблем». Він це сприйняв по-своєму і трахнув її ще раз. Просто я ж не знав, що вони голі спілкуються!

Просто якщо секс називати спілкуванням, то я такий більше інтроверт — люблю, знаєте, монологи. Коли мій колега дізнався, що я про все в курсі, йому стало обидно, він відчув свою вину, каже: «Вадим, нам з тобою треба серйозно поговорити». Я кажу йому: «Ах ти, скотина ненаситна! Ти б уже з всіма говорив, блять!».

Я опанував Тіндер нещодавно. Познайомився з дівчиною, покликав її гуляти. Ну, бо я собі купив нову курточку! Якби не курточка, я б хєр кудись вийшов. Я маю страх на побаченнях, я не хочу ходити на побачення в сорочках. Бо я трошки поправився, я боюсь одного разу сісти навпроти дівчини і застрелити її ґудзиками!

Я вже собі уявляю новини на наступний день:

«Сів і вбив! Молодий чоловік, скориставшись своєю повнотою, двома пострілами ґудзиків вбив молоду дівчину. Деталі з'ясовуються».

А я такий даю коментар, голову опустив: «Чесно, я хєр його знає, як це сталося. Пам'ятаю тільки, як за нею салат доїв, дальше все як у тумані...».

Гуляв з дівчиною з Тіндера. Класно було, але мене смущало те, що вона постійно мовчала і тільки кивала головою — «да» або «ні». Я в якийсь момент хотів перевірити, чи вона взагалі слухає мене, кажу: «Таня, може секс?». Вона киває. Думаю: «Молодець, слухає!».

Вона мовчала до одного моменту — аж поки офіціант не запитав, що ми будемо замовляти. Тоді то в неї рот відкрився! Замовила цілу купу. Я за це все заплатив. Вона мене в кінці вирішила під’їбати, пише: «Вадим, що ти, як дійшов?» (як ніби знала, що я не маю грошей на маршрутку). Я їй мовчу. Вона каже: «Що мовчиш, що ігнориш?». Кажу: «Я тобі кивнув, блять!».

4. Сім'я, батя та тости

Підслухав розмову матері своєї, як вона розказувала подружці про мене: «У мене малий, сьомого року...». Я думаю: вона машину продає чи про мене розказує?! Чекав, що скаже: «Малий сьомого року, широкий багажник, великий розхід. Нажарила миску дерунів — сам схуярив. Малий сьомого року, не битий, не крашений. Раз був крашений, потім був, сука, битий!».

У мене є величезний сімейний секрет: як батя примудрявся напиватися, якщо він всю зарплату віддавав мамі? Мама питала: «За що ж ти п'єш?». Батя каже: «В смислі за що? За твоє здоров'я!».

Він був економний чоловік, економив на мені. В електричках казав провідниці, що мені навіть 7 років немає. Провідниці казали: «Боже, малий, 6 років — такі вуса файні!». Про себе піздів, що він пенсіонер у 36 років. А коли не вірили, кричав на всю електричку: «Боже, з такою пенсією мені хіба на таблетки вистачає!». Якось запіздівся, сказав, що я пенсіонер — тоді за таблетки мусив кричати я.

Батя мені дзвонить і каже: «Я тебе люблю». А я не знаю, як реагувати. Коли батя каже, що любить, мені здається, що він десь 50 грамів накатав. Коли вип'є два по 50, каже: «Ти мій син, ти Дзьонько! В тебе моя кров!». Чим більше він це повторює, тим більше я сумніваюся. Коли вип'є три по 50, каже: «Так, чекай, про що ми говорили взагалі?».

Сперечався з другом, чому люди, коли п'ють, говорять тости. Ми зійшлися на висновку, що алкоголь — це погано, але коли люди п'ють і говорять тости, то в нуль виходять при цьому! У мене ніколи не було такого, що зранку болить голова, сушняк, але я згадав той тост про здоров'я — і побіг!

На всіх п'янках є людина, яка вип'є 50 грамів і така: «Блядь, щось мені не пішло...». Але та людина ніколи не припиняє пити! Вона шукає варіанти: «Ну може горілка ладно, може вино, може більше коли...».

А дід мій взагалі не любив тостів. Він завжди казав: «По-перше, в мене п'ята. По-друге, якщо ви думаєте, що у мене немає друзів...». Дід сказав найкоротший тост у світі: «Ну, берем!».

У діда був айкос-френдлі ще до того, як це стало мейнстрімом: він курив у хаті все життя! Я кажу: «Дід, ну як так у хаті курити, це ж піздець!». А дід каже: «В смислі? Я ту хату будував! Якщо курити тут не можу, чи що? І взагалі, я будував курілку, я хіра знаю, як ви тут всі живете!».

Друзі, наближаються свята! Стендап-батл святкує свої 5 років. Я бажаю: якщо ви будете вживати алкоголь на ці свята, щоб обов'язково тости, які ви говорите, здійснювалися!

Дякую! Вадим Дзьонько!