Євген Королько | Cтендап | Зомбування на українців не діє.

Сьогодення вимагає від нас уміння знайти привід для посмішки навіть у найскладніших ситуаціях, а гумор залишається чи не найкращими ліками від стресу.

У цій частині виступу Євген Круйко пропонує гостру сатиру на пропагандистські стереотипи, ділиться спогадами про «роздруковки від Укртелекому», висміює розпещеність сучасного покоління та розмірковує про дивні тренди сучасної хірургії.

Основні теми виступу

Російські бойовики, «Рембо» та часткова мобілізація

Виступ починається з іронічного переосмислення пропагандистського кіно 90-х («9 рота» тощо). Комік зауважує, що навіть у власних бойовиках персонажів готували програвати, адже вони постійно «відгрібали тягла» на противагу американському Рембо, який подинці вирішував усі питання. Це плавно переходить у сатиру на російську «часткову мобілізацію», над якою найбільше зраділи українські трактористи, згадавши відомий народний жарт.

13-й iPhone проти стаціонарного телефону з Укртелекому

Під час поїздки в магазин техніки стендапер став свідком розмови, де дитина скаржилася батькові, що їй «скучно з 13-м iPhone». Це викликає хвилю ностальгії за 90-ми та 2000-ми: коли єдиним доступним гаджетом був стаціонарний телефон у стіні, а головною розвагою — дзвонити сусідові п'ять разів поспіль або дзвонити на всі двійки. А найстрашнішим покаранням за такі «технології» ставала вечірня бесіда з дідом після отримання деталізованої роздруковки рахунку від «Укртелекому».

Черги в туалет та сімейні секрети з кетчупом

Згадуючи очікування дружини під косметологічним кабінетом, комік висміює різницю між чоловічому та жіночому підходами до життя: від нарощування волосся до кілометрових черг у жіночий туалет, де кожна має «припудрити носик», поки у чоловіків діє швидкісний «конвеєр». Окремо висміюється татова роль у сім'ї як «екстремального дегустатора» їжі, що впала на підлогу, де єдиним порятунком є велика порція кетчупу.

Трансгендери, пластична хірургія та кентаври

Наприкінці виступу Євген з посмішкою аналізує дорогі операції зі зміни статі, дивуючись, як людям із 30 тисячами доларів може бути сумно. На завершення гуморист фантазує про майбутнє медицини: якби він робив радикальну операцію, то краще б пришив собі тулуб коня, щоб стати кентавром, катати дітей на День міста, не платити комуналку та вільно ходити в банк.