Євген Королько. Про квадроберів, самонакручування і заборону в жартах.

Сучасний гумор опинився в дивній точці: здається, що будь-яка тема може стати причиною для обурення. Про що б ти не пожартував — про стосунки, церкву чи нові соціальні тренди — обов'язково знайдеться той, хто знайде привід для образи.

У цьому виступі Євген Круйко пропонує свій погляд на «заборонені» теми, побутову психологію стосунків, смішні чоловічі комплекси та нові молодіжні субкультури.

Основні теми виступу

Про що жартувати коміку та філософія квітів

Виступ починається з іронічних роздумів про те, про що взагалі безпечно жартувати сьогодні. Якщо все навколо викликає суперечки, залишається жартувати хіба що про квіти. Згадуючи власні покупки в квіткових магазинах, стендапер висміює ситуацію, коли дівчата просять подарувати квіти, але якщо дати їм гроші — вони купують що завгодно (шмотки, прикраси), тільки не квіти, а потім усе одно дорікають чоловікові.

Чоловічий образ, фанати та відсутність бажання їхати за кордон

Комік ділиться спостереженнями про своє життя в турах та специфічний сприйняття його образу глядачами. Замість фанаток до нього після виступів підходять пацани з пропозицією «в'єбати», а в контактному списку зранку опиняються не нові знайомі з інших міст, а номери СТО або поліції. Згадуючи тему перетину кордону, гуморист відверто зізнається, що хоче жити і працювати тут, адже за кордоном банально занадто дорогий алкоголь.

Жіночі скарги проти чоловічих секретів у сауні

Гуморист порівнює жіночі та чоловічі комплекси. Він висміює скарги на розмір грудей, підкреслюючи, що для чоловіків будь-які українські дівчата є прекрасними. На противагу цьому показується сувора чоловіча реальність: як дивно та ніяково почуваються чоловіки, коли збираються в сауні і за правилами «компанії» змушені ходити без трусів, вдаючи із себе безкомпромісних мужиків.

Клонування котів за 37 тисяч доларів та квадробери

У блоці новин комік згадує історію про американку, яка клонувала свого загиблого кота за величезні гроші, і порівнює це зі своїм дитинством у селі, де про збитого кота дід радив «не признаватися, чий він». Це плавно переходить у захист квадроберів: гуморист зауважує, що це набагато вигідніше для батьків (ветеринар коштує дешевше за дитячого лікаря, а вітаміни роблять шерсть блискучою), а також згадує, що в нашому дитинстві всі ми трохи були квадроберами.

Кордон, параноя та сільське кунг-фу

Згадуючи тему самонакручування, стендапер описує універсальне відчуття провини, яке виникає у кожного при проходженні митниці, зустрічі з поліцією або навіть при виході з магазину без покупок, коли здається, що рамка обов'язково защаблить. Завершується виступ спогадами про підліткові ілюзії після перегляду фільмів із Джекі Чаном, які миттєво руйнувалися на сільській дискотеці, де проти будь-якого боксу чи кунг-фу завжди вирішувала звичайна деревяна штахета.