Андрій Бережко | Стендап про життя без електроенергії

Ось доповнений та розширений опис від першої особи коміка, куди природно інтегровано новий блок про відключення світла, ліфти, 21-й поверх та побутові приколи блек-аутів.

Привіт! Я — Андрій Берешко, і це мій великий сольний стендап-концерт!

Знаєте, я все життя живу з відчуттям, що моє тіло — це якась окрема юридична особа, яка постійно приймає рішення без мого відома. Якщо ви хоч раз у житті намагалися схуднути до понеділка, купували джинси з думкою «ну вдома розтягнуться», пішки піднімалися на 21-й поверх під час блек-ауту або стояли біля ваг і чекали, що вони змилуються — ласкаво просимо! Цей концерт — повне зібрання моїх особистих факапів, дитячих травм, кулінарних експериментів та спроб вижити у світі, де то немає світла, то ліфтів, а все навколо пошито й побудовано для людей нормальної комплекції.

Я зібрав у цьому виступі все найболючіше, найабсурдніше та найсмішніше, що сталося зі мною за останній час. Ніякого фальшу — тільки чесний, самоіронічний та життєвий український стендап.

Про що ми поговоримо в цьому концерті?

Я розібрав своє життя на кілька великих блоків, у кожному з яких кожен із вас обов’язково впізнає себе чи своїх знайомих:

Літні відключення світла, 21-й поверх та кур'єри

Розповім про те, як це — жити на 21-му поверсі, коли вимикають електроенергію, а твоє серце під час підйому пішки стукає в ритмі похоронного маршу. Згадаємо про знайомих у Берліні з їхніми «прикольними закладами в темряві», лікарів швидкої допомоги, які після підйому сходами бажають тобі евтаназії, та кур'єрів, які залишають воду у консьєржки зі словами «або так, або я звільняюся». А ще поговоримо про те, чому окунь у басейні «Сільпо» підсвічується навіть у блек-аут, а моя квартира — ні, та про романтику в застряглому ліфті з рятівною коробкою і молитвами.

Боротьба з вагою, аквапарк та фітнес-пекло

Розповім про те, як звичайний похід в аквапарк може перетворитися на публічне приниження, коли інструктор з ідеальним торсом змушує тебе ставати на ваги прямо перед дівчиною. Поговоримо про те, як це — випивати 5 літрів води на день, шукати напарника для спорту просто щоб носити із собою цей балон, та чому мої фотографії «до» і «після» скоріше підходять під категорії «до фуршету» і «після фуршету».

Дитинство, шкільна їдальня та кулінарний абсурд

Зануримося в ностальгію про те, як формувалася наша харчова поведінка. Згадаємо шкільні їдальні, де ми їли стоячи, як коні, 100-літрові каструлі з чаєм, на дно яких рафінат кидали водолази з аквалангами, та легендарну шкільну піцу. А ще я зізнаюся у своїх головних дитячих гастрономічних гріхах — від святкових печінкових тортів і паленого цукру на ложці до десерту під назвою «макарони з цукром».

Примірочні, роздрібна торгівля та манекени

Ви дізнаєтеся всю правду про мої складні стосунки з магазинами одягу. Чому світло в примірочних кабінках створене лише для того, щоб розвивати в тобі комплекси? Як реагують консультанти в ZARA, коли бачать, як я заходжу в зал, і чому мені доводиться купувати речі в магазинах для богатирів, де на касі стоять манекени з уже сформованим пивним животиком.

Романтика в квартирі-студії та «сніданок у ліжко»

Розповім про всі нюанси життя із дівчиною в обмеженому просторі, де ліжко — це одночасно й спальня, й офіс для Zoom-звінків, і їдальня. Чому романтичний сніданок у ліжко — це найменш практична річ у світі, яка обов'язково закінчується тим, що ти три години сохнеш у крошках та заганяєш кетчуп у ДНК постільної білизни.

Нічні походи в АТБ, кулінарія після 20:00 та акції

Поговоримо про культуру шопінгу в українських супермаркетах. Як купівля салатів зі знижкою 40% перетворюється на гру в «російську рулетку» з власною травною системою, чому охоронці з раціями завжди прикривають один одного у відділі молочки, і як якась акція на алкоголь здатна повністю перекреслити всі твої плани на майбутнє.

Медицина, тиск та Омега-3

Згадаємо про те, як після 25 років ти раптом стаєш метеозалежним і перетворюєшся на діда. Я розповім про свої візити до лікарів, дивні поради пити риб'ячий жир, різницю між лікуванням високого та низького тиску (де одному прописують ноги в тазик, а іншому — коньяк і сигарету), та як це — проходити процедури, після яких хочеться, щоб дівчина тримала тебе за руку, як на пологах.

Волонтерство, виступи на фронті та опікунство над горилою

Наостанок я поділюся дуже особистими історіями: як я випадково став офіційним опікуном горили в зоопарку й тепер щомісяця сплачую за неї аліменти, як у перші дні повномасштабки розвозив продукти пенсіонерам, і як ми їздили виступати для наших військових на Донеччину в блакитних кедах, дивних бронежилетах та шоломах, які відмовлялися налізати на голову.