ВАСЯ ПЕРЕКІЦЕЙ - СТЕНДАП "ЛІФТОВИЙ КУКОЛД"

Ліфтовий куколд, шансон у маршрутках та шлях від Келима до великої сцени

Виступ на сцені великої філармонії — це зовсім не те саме, що півтора року виступати на двох палетах із Келимом і відчувати себе як Калуш перед Євробаченням. Фінальний монолог стендап-коміка — це чудова ретроспектива його творчого шляху, повної нездатності сперечатися з людьми, дивних спроб знайти транспорт та знайомства з колоритом громадського транспорту.

Від дзвінка вчительки до звання «Ліфтового куколда»

Спогади про останній шкільний візит до філармонії десять років тому завершуються символічним вибаченням перед вчителькою Галією Іванівною. Але головна проблема коміка — його патологічна вічливість, вирощена селом і примножена життям у Франківську. Відмова користуватися ліфтом на шостий поверх заради того, щоб інші пасажири їхали наодинці, породила унікальний психологічний феномен — «ліфтового куколда», який згодом поширився і на оренду квартир та спілкування з власниками.

Самокати, «Самурай» та щоденні квести в маршрутках

Спроби пересісти на екологічний транспорт закінчилися після першої поїздки на самокаті, де випадкове намотування пса на колесо та крики перехожих «Самурай!» остаточно переконали коміка шукати інші варіанти. Громадський транспорт також не приніс душевного спокою: вічне прагнення вибачитись перед тим, хто наступив тобі на ногу, поєднується з епічними спробами війнам із водіями маршруток за вимкнення російського шансону, які незмінно завершуються колядками та висадкою на наступній зупинці.

Цей фінальний виступ стає ідеальним підсумком вечора: щирим, самоіронічним і з чітким закликом підтримати благодійний збір наприкінці.